Зміст екологічного виховання передбачає розкриття таких положень:

а) світ природи - середовище перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі;

б) передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею;

 Успіх екологічного виховання учнів значною мірою залежить від того, який зміст знань про досить складний і багатоманітний світ Природи їм пропонують.

Л.С. Виготський наголошував: знання засвоюватимуться дитиною та сприятимуть її розвитку лише за умови врахування психічних та фізичних можливостей дитини, способів її орієнтації у довкіллі, характеру педагогічного впливу.

Зміст екологічного виховання включає два аспекти:

•      засвоєння екологічних знань та їх трансформацію у ставлення.

Знання — обов'язковий компонент процесу формування екологічної компетентності, ставлення — його кінцевий продукт. Бо ж, коли людина нічого не знає про об'єкт, то й ставиться до нього байдуже. 

Отже, зміст екологічного  виховання молодшого школяра охоплює:

- знання про взаємозвязки в природі та усвідомлення людини як її частини;
- розуміння необхідності берегти навколишнє середовище;
- уміння і навички позитивного впливу на природу;
- розуміння естетичної цінності природи ;

«Людина була і завжди залишиться сином природи, і те , що ріднить її з природою, повинно використовуватися для її залучення до багатства духовної культури».
В.О. Сухомлинський.